Прийоми розвитку зв’язного мовлення дітей, про які мають знати педагоги | Лебединський ЗДО (ясла-садок) «Ромашка»
browser icon
Ви використовуєте стару версію вашого браузера . Будь ласка, оновіть ваш браузер!
Використання застарілого браузера робить ваш комп'ютер вразливим. Для безпечнішої та швидшої роботи, будь ласка, оновіть ваш браузер зараз або спробуйте використати інший браузер.

Прийоми розвитку зв’язного мовлення дітей, про які мають знати педагоги

Posted by on 05.04.2019

Дитина, яка говорить чисто й правильно, зазвичай упевнена в собі, не боїться нових знайомств, сміливо долучається до бесіди. Натомість наявність мовленнєвих проблем заважає і успішному навчанню, і спілкуванню з дорослими й однолітками. Тож педагогам під час занять з дітьми слід створювати оптимальні умови для розвитку мовлення.

Для цього вони й самі мають володіти необхідними знаннями, уміннями та навичками. Здобути їх можна під час майстер-класу.

Одним з основних завдань дошкільного дитинства є розвиток мовлення. Воно дає змогу дітям сповна реалізувати комуніка­тивну функцію й успішно соціалізуватися. Саме тому ми постійно аналізуємо рівень сформованості комунікативних навичок дошкіль­ників. Під час останнього моніторингу ми виявили, що серед наших вихованців багато дітей, яким складно побудувати зв’язну розповідь, правильно узгодити частини мови в реченні, підтримати розмову. Причини такої ситуації  вбачаємо у тому, що:

  • на заняттях зазвичай переважає репродуктивна діяльність, за якої діти здебільшого виконують завдання на повторен­ня й наслідування зразка;
  • педагоги недостатньо залучають дітей до активної мовлен­нєвої діяльності.

Щоб мовленнєва взаємодія дітей була ефективною, слід ство­рити для цього належні умови, серед яких вагоме місце посідає ін­новаційний підхід до навчання.

Активізувати творчий потенціал педагогів, стимулювати їх до використання нетрадиційних підходів для розвитку зв’язного мов­лення дошкільників можна під час майстер-класу. Як свідчить досвід, така форма роботи допоможе педагогам оновити форми і методи ор­ганізації мовленнєвої діяльності дітей, змінити підхід до розвитку їх­нього мовлення.  майстер-клас «Навчаємо розмо­ви», який  розроблений  на основі:

  • теорії і методики розвитку мовлення дітей за Наталією Гавриш;
  • методики роботи з мовленнєвопасивними дітьми за Кате­риною Крутій;
  • теорії розв’язання винахідницьких завдань (ТРВЗ) Генріх Альтшуллера;
  • використання символів під час роботи з дошкільниками за О. Копиленко, В. Ткаченко;
  • мнемотехніки.

Опанувавши під час майстер – класу цікаві ігри і вправи, педа­гоги зможуть допомогти дітям подолати труднощі у формулюванні власних думок, навчити їх описувати свої враження, добирати влуч­ні мовленнєві засоби під час діалогів та колективних обговорень.

Навчаємо розмови

                Майстер-клас для педагогів

МЕТА:

  • підвищувати рівень знань і вмінь педа­гогів щодо мовленнєвого розвитку до­шкільників;
  • розширювати обізнаність щодо методів і прийомів розвитку зв’язного мовлення дітей;
  • розвивати дослідно-творчі педагогічні здібності, інноваційну культуру й креативне мислення;
  • активізувати творчий потенціал;
  • спонукати до професійних пошуків.

ОБЛАДНАННЯ ТА МАТЕРІАЛИ:

  • абетка символів з книги О. Копилової, В. Ткаченко «Використання символів у ро­боті з дошкільниками»;
  • пензлик;
  • мультимедійна мнемодоріжка «Їжачок»;
  • тактильні картки з різною фактурою;
  • коректурна таблиця «Різні професії» за Аллою Богуш, Наталією Гавриш;
  • друдли;
  • схеми-моделі для складання речень, опи­су предметів, явищ тощо.

ХІД:

Ведуча: Радо вітаю вас, колеги! У Базовому компоненті дошкільної освіти (нова редакція) ви­значено, що кожна дитина має засвоїти культуру мовлення і спілкування, елементарні правила ко­ристування мовою у різних життєвих ситуаціях. Адже мова постає «каналом зв’язку» для одер­жання інформації з немовних сфер буття, засо­бом пізнання світу від конкретно-чуттєвого до понятійно-абстрактного. Утім, як свідчить досвід, чимало дошкільників недостатньо володіють діа­логічною й монологічною компетентністю. У них не сформовані навички та вміння розгорнутого, послідовного, логічного зв’язного мовлення, вони не виявляють творчості в різних видах мовлен­нєвої діяльності, їм складно висловлюватися про різні явища, події поведінку людей, персонажів художніх творів.

Тому нині ми будемо вчитися використову­вати сучасні технології під час роботи з дошкіль­никами. Це дасть змогу підвищити мовленнєву ак­тивність дітей, розвинути їхнє зв’язне мовлення, логічне мислення, уяву. Розпочнімо з мнемотех­ніки. Це комплекс методик, спрямований на фор­мування здатності запам’ятовувати яскраві образи та з легкістю їх відтворювати. Застосування при­йомів мнемотехніки допоможе збагатити словни­ковий запас дітей, збільшити обсяг пам’яті через утворення асоціацій і опосередковано сприятиме формуванню зв’язного мовлення. Щоб перекона­тися у цьому, пропоную виконати кілька вправ.

                                           Вправа «У світі фантазії»

Педагоги об’єднуються в команди, кожній з яких ведуча пропонує два набори картинок – символів. Команди беруть з кожного набору по одній картинці й на основі того, що на них зо­бражено, складають казку та вигадують для неї назву. Відтак презентують свої напрацювання суперникам. Потім усі разом аналізують казки, обговорюють, які деталі залишилися поза увагою. Ведуча підводить учасників до висновку, що під час роботи з дітьми така вправа допоможе розви­нути їхню уяву, спонукати їх до розповіді за зміс­том предметних картинок.

Ведуча: Ви добре впоралися з цим завдан­ням. Тепер пропоную пофантазувати без кар­тинок.

                                           Вправа «Змалюй зиму»

Ведуча пропонує педагогам «намалювати» зимову картину за допомогою слів. Педагоги сі­дають кружка. Перший учасник бере в руки пензлик, складає перше речення на кшталт «Стихла і заснула природа, укрита срібно – білою ковдрою зими». Відтак передає пензлик наступному учас­нику. Вправа триває доти,  доки пензлик не «обій­де» коло.

Ведуча: Щоб увести дітей в світ мнемотех­ніки, спочатку ознайомте їх із мнемоквадратами — зображеннями, що позначають слово, словосполучення, характеристику предмета чи образ дії. Поступово ускладнюйте заняття. Приміром, демонструйте мнемодоріжки — це вже квадрати із чотирьох картинок, з яких можна скласти невелику розповідь. Потім смі­ливо переходьте до роботи з мнемотаблицями — комплексами зображень, за якими можна запам’ятати і відтворити повноцінну розповідь або вірш.

Оцінюючи розповіді дітей, стежте, щоб вони були:

  • змістовними;
  • логічно вибудуваними;
  • граматично правильними;
  • виразними.

Навчайте дітей описувати предмети та яви­ща за такою логіко-синтаксичною схемою:

  • назвати предмет або явище;
  • дати йому загальну характеристику;
  • виокремити основні його ознаки, харак­теристики;
  • назвати можливі дії його або з ним;
  • висловити своє ставлення до предмета чи явища.

Пропоную не зупинятися на теорії і спробу­вати, як це відбувається на практиці.

                                               Вправа «Історія їжачка»

Ведуча демонструє мультимедійну мнемодоріжку «Їжачок». Педагоги складають запитання до зображень, як – от: «Хто це? Чим вкрите його тіло? Де живе? На що схожий? Чим харчується? Як діє в разі небезпеки?». Після цього за визначе­ним планом, пунктами якого є відповіді на постав­лені запитання, учасники вигадують коротку роз­повідь про їжачка й презентують її.

Ведуча: Робота з тактильними картками дасть змогу розвинути пам’ять, асоціативне мис­лення й уяву дітей. Окрім цього, тактильні карт­ки можна застосовувати, щоб вправляти дітей в умінні висловлювати свої думки. Аби ліпше зро­зуміти, про що йдеться, виконаймо вправу.

                                         Вправа «Тактильні асоціації»

Ведуча розкладає на столі тактильні картки з різною фактурою: гудзиками, монетами, ху­тром, наждачним папером, фланеллю, крапли­нами воску, мотузками, дерев’яними паличками, фольгою, оксамитом, мушлями тощо. Педагоги по черзі підходять до столу, торкаються карток і озвучують, про що вони подумали в цей момент. Ведуча наголошує, що під час роботи з дітьми в жодному разі не можна змушувати їх торкатися карток, які неприємні їм на дотик.

Ведуча: Цікавою є й робота з друдлами. Друдли — це щось на зразок картинок-кривульок, які мають множинне значення. У кожного, хто їх розглядає, виникає логічне запитання «Що це таке?». Завдання полягає в тому, щоб дібра­ти якомога більше асоціацій до запропонованих друдлів.

Ознайомлюючи дітей з друдлами, добирайте передусім такі, що легко асоціювати з реальними предметами. Поступово ускладнюйте завдання і збільшуйте кількість картинок. Використання друдлів сприяє розвитку пам’яті, дивергентного та асоціативного мислення дітей, формує вміння знаходити нестандартні підходи до розв’язання різних завдань.

Вправа «Складаємо розповіді»

Кожний педагог добирає серію друдлів і ви­кладає їх у певній послідовності. Відтак складає на їх основі розповідь і презентує її учасникам. Вихователь-методист зауважує, що під час ро­боти з дітьми доцільно крутити друдлом на усі боки, щоб вони побачили якомога більше ракур­сів зображення, а відтак змогли дібрати більше асоціацій.

Ведуча: У процесі розвитку мовлення до­шкільників у пригоді стане й наукова технологія творчості — ТРВЗ, що базується на системі логіч­них операцій. Головні принципи методики ТРВЗ:

  • розв’язання суперечностей;
  • системний підхід, тобто вміння бачити навколишній світ у взаємозв’язку всіх елементів;
  • вміння віднайти необхідний у певній си­туації резерв.

У дошкільному навчальному закладі ТРВЗ має кілька напрямів, як-от естетична діяль­ність, образотворче мистецтво, складання казок та розв’язування казкових завдань.  Основна ідея ТРВЗ — творчість в усьому.

                           Вправа «Асоціативний ланцюжок»

Педагоги сідають ланцюжком. Ведуча нази­ває першому педагогу будь-яку фразу, наприклад «Дорослим і дітям слід дотримуватися правил по­жежної безпеки». Перший у ланцюжку педагог вигадує до неї асоціацію і переказує її другому гравцеві, який робить те саме. У результаті має утворитися асоціативний ланцюжок.

Ведуча: Корегувати мовленнєві вміння й на­вички дошкільників можна за допомогою корек­турних таблиць — інформаційно-ігрових полів з тематично дібраними картинками. Для різних вікових груп використовуйте таблиці з різною кількістю картинок. Зауважте, що коректурна таблиця може бути готовою, а може мати вигляд дидактичної рамки, тобто розділеного на квадра­ти ігрового поля, з окремим набором предметних картинок-карток. Завдання дітей під час роботи з коректурними таблицями — виконати словесні інструкції-завдання педагога й заповнити ігрове поле-рамку. Бажаєте спробувати? (Так.)

                                    Вправа «Що ми знаємо про професій»

Вихователь-методист пропонує педагогам розглянути коректурну таблицю «Різні професії» (рис. 1) і виконати кілька завдань, приміром, назвати:

  • основні функції, які виконує кондитер;
  • працівників, які за професією багато спілкуються з людьми;
  • професії, які потребують правильної ви­мови та хорошої дикції тощо.

Після цього педагоги складають розповідь за коректурною таблицею на тему «Моє ставлення до професії  лікаря/бібліотекаря/пілота…».

Ведуча: Ви вже, мабуть, трохи втомилися ви­конувати вправи одну за одною. Пропоную тро­хи відпочити й просто поговорити. Наприклад, на тему «Чому взимку треба тепло одягатися?».

Педагоги деякий час розмовляють. Наприкінці розмови ведуча підводить їх до думки, що й під час взаємодії з дітьми також можна проводити такі мовленнєві хвилинки. Вони допоможуть дітям трохи відволіктися, але при цьому не зменшуватимуть розвивальний вплив.

Ведуча: Щоб урізноманітнити мовленнєву діяльність дітей, можна моделювати з ними казки. Для цього доцільно запропонувати дітям схематичні асоціативні зображення назв добре відомих їм казок. Приміром, три однакові кола нагадають дошкільникам казку «Троє поросят», сім різних за розміром трикутників — «Ріпку», три однако­вих за кольором, але різних за величиною кола — «Три ведмеді». У такий спосіб за допомогою гео­метричних фігур, схем і моделей можна скласти нову казку — з новим сюжетом, персонажами тощо (рис. 2). Під час роботи з дітьми запропонуй­те їм вигадати власний початок чи кінцівку каз­ки, створити казку на новий лад, словесно дома­лювати портрет казкового персонажа, варіювати послідовність сюжетної лінії, додавати персона­жів, змінювати місце подій, характер персонажів та їхню поведінку, допомогти героям вийти зі складної ситуації тощо. Давайте спробуємо й ми змоделювати казку.

                                        Вправа «Моделювання казки»

Педагоги створюють власні моделі сюжет­них ліній казок на вибір і

презентують їх. Вихо­ватель-методист наголошує, що ця вправа дасть змогу вправляти дітей у вмінні об’єднувати окре­мі частини висловлювання в єдине ціле.

Вихователь-методист: Насамкінець рекомен­дую вам не боятися експериментувати, застосо­вувати цікаві педагогічні технології. Бажаю разом із малими щебетунчиками досягати успіху в роз­виткові їхнього зв’язного мовлення. Дякую кож­ному з вас за активну участь. До наступних зуст­річей.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *