Дитина дошкільного віку постійно контактує з навколишнім світом, пізнаючи його. Іноді трапляється так, що до приходу лікаря-педіатра батькам потрібно самостійно полегшити біль або знизити високу температуру тіла в дитини. Для початку слід спокійно оцінити ситуацію та швидко й правильно дібрати відповідні лікарські препарати. Від вибору та наявності їх удома та своєчасності надання домедичної допомоги залежить здоров’я дитини, а в деяких випадках і її життя. Тим паче, що в такі моменти зазвичай ніколи бігти до аптеки. Саме тому для надання домедичної допомоги вдома слід обов’язково мати аптечку.
Можна придбати вже укомплектовану «чарівну скриньку». Проте оскільки деякі лікарські препарати заборонено приймати дітям, а деякі — мають чітке вікове обмеження, то для дитини варто сформувати аптечку самостійно. Обираючи різні за призначенням лікарські препарати та вироби медичного призначення, потрібно обов’язково враховувати вік і стан здоров’я дитини.
Розглянемо детальніше вміст дитячої аптечки та рекомендації щодо застосування й зберігання лікарських препаратів і виробів медичного призначення.
Лікарські препарати
Якщо в дитини підвищилася температура тіла до небезпечних позначок 38,5…40,0 °С, важливо знизити її, скориставшись жарознижувальними препаратами — сиропами або свічками. Жарознижувальні свічки, зокрема цефекон, ефералган, як і більшість супозиторіїв, необхідно зберігати в холодильнику.
Жарознижувальні сиропи, як-от нурофен, панадол, основою яких є переважно парацетамол або ібупрофен, швидко полегшують стан здоров’я дитини. Вони мають подвійний ефект — знижують температуру та полегшують біль. Їх зберігають за кімнатної температури. Слід зауважити, що навіть за зниження температури тіла після застосування жарознижувальних препаратів, дитину все одно необхідно показати лікареві-педіатру.
За грипу або гострої респіраторної вірусної інфекції, зокрема для полегшення їхніх симптомів, застосовують лікарські препарати від кашлю, нежитю, болю в горлі, що мають різні форми випуску — таблетки та капсули, краплі та спреї, настоянки та розчини для полоскання. Оскільки настоянки містять етиловий спирт, то більшість із них зберігають у захищеному від світла місці у флаконах із темного скла.
Також варто покласти до аптечки но-шпу — спазмолітичний препарат, який за підвищення температури тіла понад 39,0 °С, що може супроводжуватися судомами, поєднують із жарознижувальними препаратами. Но-шпа не потребує особливих умов зберігання.
Обов’язково мають бути в аптечці лікарські препарати, що застосовують за захворювань шлунково-кишкового тракту, зокрема патологічних станів, що їх супроводжують: діарея, нудота тощо. Застосовують такі препарати, як смекта й регідрон у пакетиках, а також активоване вугілля.
Розчин смекти дають дітям залежно від віку в такий спосіб:
- до року — пакетик на добу;
- від одного до двох років — один-два пакетики на добу;
- старше двох років — два-три пакетики на добу.
Для дітей віком до року вміст пакетика розчиняють у пляшечці з 50 мл води та дають пити цей розчин протягом дня. Регідрон розчиняють з розрахунку пакетик на 1 л води. Зазначимо, що готові розчини смекти або регідрону слід зберігати в холодильнику не більше 24 год. Вживання розчинів смекти або регідрону запобігає зневодненню організму.
Активоване вугілля як адсорбент вживають із розрахунку одна таблетка на 10 кг ваги. Його необхідно зберігати в сухому місці, адже цей препарат поглинає вологу з повітря.
Знадобляться й антигістамінні препарати, зокрема кларитин, супрастин, для усунення симптомів алергії, які можуть виникнути за вживання деяких продуктів харчування, лікарських препаратів або укусів комах.
Для невідкладної обробки подряпин, саден, порізів застосовують такі розчини, як – от:
- 3%-вий спиртовий йоду;
- 1%-вий спиртовий брильянтового зеленого;
- 3%-вий перекису водню;
- калію перманганату.
3%-вий спиртовий розчин йоду та 3%-вий розчин перекису водню бажано зберігати в прохолодному місці. Калію перманганат зберігають у герметично закритій тарі в захищеному від світла місці.
Для зменшення болю та запобігання утворенню пухирів за термічних або сонячних опіків використовують пантенол у формі спрея. Усі спреї необхідно зберігати якнайдалі від джерел тепла.
Вироби медичного призначення
Варто зазначити, що в аптечці завжди мають бути чисті піпетки, дозатори, гумові груші, мензурки, очна ванночка, термометр. Оптимальним варіантом як для новонароджених, так і для дітей дошкільного віку є електронний термометр — він практичний, зручний і безпечний. Але якщо користуватися звичайним ртутним, то його слід зберігати в пластмасовому або картонному футлярі.
Крім того, знадобляться вата, ватні палички, стерильні та нестерильні бинти різних розмірів, еластичний бинт, стерильні марлеві серветки, медичний та бактерицидний лейкопластирі. Про всяк випадок покладіть до аптечки джгут.
Для відкриття упаковок та відрізання бинтів і марлі стануть у пригоді й маленькі гострі ножиці.
Загальні вимоги щодо зберігання аптечки
Для домашньої аптечки необхідно виокремити постійне місце, найліпше – якщо це буде окрема шафка, що висить у важко доступному для дитини місці, подалі від джерел тепла й світла.
Аптечку бажано розділити на два відділення: перше – для лікарських препаратів, друге – для виробів медичного призначення. Лікарські препарати мають завжди знаходитися на тому самому місці. Це допоможе швидко відшукати їх в екстрених випадках, а також уникнути випадкового вживання Усі лікарські препарати та вироби медичного призначення ліпше тримати разом, за винятком лікарських препаратів, які потребують особливих умов зберігання, зокрема зберігання за низької температури (у холодильнику).
ЗВЕРНІТЬ УВАГУ!!!! Виробники зобов’язані вказувати умови зберігання та термін придатності на упаковках та етикетках. Необхідно регулярно перевіряти аптечку на термін придатності лікарських препаратів. Вживання прострочених лікарських препаратів – малоефективне та небезпечне для здоров’я.
Отже, сформована вдома аптечка доволі об’ємна, однак ліпше подбати про здоров’я дитини заздалегідь. Утім недостатньо наповнити аптечку, важливо стежити за терміном придатності лікарських препаратів й дотримуватися умов їх зберігання. Якщо до закінчення терміну придатності лікарський препарат змінився за структурою або запахом, то він не придатний для подальшого використання.
