Як реагувати на зізнання дитини у коханні до однолітка | Лебединський ЗДО (ясла-садок) «Ромашка»
browser icon
Ви використовуєте стару версію вашого браузера . Будь ласка, оновіть ваш браузер!
Використання застарілого браузера робить ваш комп'ютер вразливим. Для безпечнішої та швидшої роботи, будь ласка, оновіть ваш браузер зараз або спробуйте використати інший браузер.

Як реагувати на зізнання дитини у коханні до однолітка

Posted by on 17.04.2019

Безпосередня реакція значущих дорослих на дитячу закоханість — це один з важливих чинників, що впливає на те, як дитина пройде свою першу школу почуттів. Дитина дошкільного віку залежна від того, як дорослі оцінюють її поведінку. Тож завдяки своєму зворотному зв’язку батьки та вихователі можуть як надихнути, так і «знеструмити» дитину. Схвалення чи засудження почуттів дитини та їхніх поведінкових проявів позначається на її ставленні до себе й оточення, визначає характер її майбутніх подружніх взаємин.

Батьки мають усвідомлювати, що для них перше кохання дитини, у якому віці воно не відбулося б, — своєрідний тест на міцність. Від того, як вони пройдуть цей тест, залежить: звертатиметься дитина до них у майбутньому по допомогу як до друга та порадника чи приховуватиме все, що з нею відбувається.

Поважати почуття

Дитина має відчувати повагу значущих дорослих до усіх почуттів, що супроводжують її закоханість, — до ніжності й ревнощів, до образ й розчарувань. Якщо дитина не приховує свої почуття та щиро розповідає дорослому про свої переживання — значить вона довіряє йому та бажає поділитися найпотаємнішим.

Не глузувати

У жодному разі не можна сміятися та глузувати над закоханою дитиною, говорити, що «це все не справжнє» і «скоро все мине», жартома планувати весілля чи розповідати іншим людям про її переживання. Такі реакції знецінюють дитячі почуття, заперечують їхню важливість і значущість. Крім того, вони зумовлюють у дитини бажання приховувати правду побоюючись власних почуттів чи сорому, який з ними пов’язаний. Дорослі, яким дитина довірила свою сердечну таємницю, не мають права ставитися до неї з іронією чи зверхньо.

Слухати та піклуватися

Дорослим не варто означувати переживання дитини, ліп­ше дати їй змогу самостійно описати свої почуття, назвати чи не назвати їх коханням та відчути, чи хоче вона їх виявляти та як саме.

Не потрібно ініціювати розмови про закоханість дитини, нама­гатися випитати усі подробиці її почуттів чи того, як розвиваються її романтичні взаємини. Ліпше — оточити дитину теплом і турбо­тою та дати їй змогу самостійно вирішити, коли і чим вона хоче по­ділитися.

Дитина — особистість, і її взаємини — її особисте життя. Зав­дання дорослих — бути поруч саме тоді, коли вони потрібні, вчасно надавати підтримку та поради щодо тих проблем, з якими дитина звертається до них.

Як поводитися

  • зберігати спокій
  • не поспішати відповідати на запитання
  • дати дитині змогу висловитися
  • поставити кілька навідних запитань і завдяки цьому дати собі час, щоб обдумати відповідь
  • тримати себе в руках — не демонструвати зайве занепокоєння, розчулення тощо
  • виявляти зацікавлення, але штучно не «роздувати» тему, якщо дитина вже втратила до неї інтерес чи задовольнилася відповіддю

Чого не робити

  • говорити фрази на кшталт:

–        «Ой, перше кохання! Скільки їх, цих кохань, ще буде…»

–        «А тобі не подобається Катя? Вона ж стільки віршиків знає!»

–        «Сашко, ти чуєш? Наш Олег закохався!»

  • критикувати дитину за її вибір. Навпаки, варто наголошувати на позитивних якостях, якими володіє об’єкт симпатії дитини, і у такий спосіб схвалювати її саму;
  • забороняти проявляти ніжність — обійматися, цілуватися. Якщо певна поведінка здається неприйнятною, слід обговорити з дитиною, як вона може виявляти свої почуття інакше

Про що говорити

  • цікавитися, чому дитина симпатизує саме цій дівчинці/цьому хлопчику — «Що тобі найбільше в ній/у ньому подобається?»
  • з’ясовувати, чим дитина займається у дитячому садку — «Ви сьогодні гралися разом? У які ігри?»
  • хвалити об’єкт кохання дитини — «Вона чудова дівчинка/Він хороший хлопчик»
  • ділитися власним досвідом — «Коли я ходила у дитячий садок, мені теж подобався один хлопчик…»

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *