Вплив насильства на психічний розвиток дитини | Лебединський ДНЗ (ясла-садок) «Ромашка»
browser icon
Ви використовуєте стару версію вашого браузера . Будь ласка, оновіть ваш браузер!
Використання застарілого браузера робить ваш комп'ютер вразливим. Для безпечнішої та швидшої роботи, будь ласка, оновіть ваш браузер зараз або спробуйте використати інший браузер.

Вплив насильства на психічний розвиток дитини

Posted by on 09.01.2020

Жорстоке поводження з дітьми, нехтування їхніми інтересами не лише завдає непоправної шкоди їх фізичному здоров’ю, але й тягне за собою важкі психічні та соціальні наслідки. У більшості дітей — жертв насильства — з’являються серйозні відхилення в психічному, фізичному , пізнавальному розвитку та у емоційній сфері.

  Емоційний розвиток:

  1. У дитини спостерігається часте безсоння та легко виникаюча реакція несподіваного переляку.
  2. Надзвичайне побоювання якої-небудь людини або людей, страх повертатися додому, страх відвідувати групу або навпаки, лишатися на самоті, страх реальних або уявних об’єктів або людей (чудовиська, маски або уніформа).
  3. Жахи, нічні страхи тощо. Порушення сну.
  4. Хронічна депресія, тривога, занурення в себе, страх темряви або тривожність перед настанням вечірньої пори.
  5. Не готовність дитини до довільної регуляції своєї пізнавальної діяльності, сформованість механізмів вольової регуляції дій і поведінки в цілому, розвиток емоційної стійкості.
  6. Наявність почуття провини за постійне насильство або жорстокість: при частім насильстві, що не припиняється.
  7. Постійне почуття сорому у дитини, через те що вона не така як інші

 Поведінковий розвиток:

  1. Виражені зміни поведінки, протестна, надзвичайно агресивна або деструктивна поведінка, що викликає труднощі для спілку­вання з іншими дітьми, в іграх, або навпаки пасивна, надзвичайно поступлива, погоджувальна поведінка.
  2. Проблеми регресії гігієнічних навичок, що призводить до того, що дитину заново потрібно навчати їх опановувати
  3. Регресія до інфантильної поведінки (енурез, смоктання пальця, сильний і безперервний плач, що нічим не зумовлений, сплески невмотивованого роздратування).
  4. Зіпсовані стосунки з однолітками, низька самооцінка, недбалий фізичний догляд за собою.
  5. Аутоагресивна поведінка (виражається в діях, спрямованих на нанесення собі травм) Дитина – жертва в такий спосіб як би «погоджується» з підсвідомим бажанням батьків – «було б краще, якби цієї дитини не було взагалі»

 Пізнавальний розвиток:

  1. Порушення навчання, яке може виявитися вже на пізнішій стадії розвитку.
  2. Погіршення розвитку пізнавальних здібностей.
  3. Затримка в розвитку всіх пізнавальних процесів (розлади уваги; порушення концентрації пам’яті, сприймання)
  4. Затримка розвиненості мови, відмова від спілкування, мовного контакту.
  5. Низький рівень розвитку інтелекту.

 Соціальний розвиток:

  1. Відсутність у дитини потреби в спілкуванні з іншими дітьми, вміння підкорятися інтересам дитячих груп, здатність виконувати соціальну роль в ситуації навчання та виховання, вміння встановлювати стосунки із ровесниками і дорослими.
  2. У дітей можуть спостерігатися ігри, що повторюються, в яких відображаються елементи травматичного досвіду У дорослому віці вирішення своїх проблем діти  знаходять в кримінальному, асоціальному середовищі (а це часто пов’язане з формуванням у них пристрасті до алкоголю, наркотиків, вони починають красти та вчиняти інші кримінально карані дії.)
  3. Соціально-педагогічна занедбаність.

 Особистісний розвиток:

  1. Дитина невпевнена у власних силах
  2. Впевнена  у тому, що ні на що не здатна
  3. Часто вдається до обману, як основної моделі поведінки
  4. Замикається в собі (оскільки позбутися психологічного тиску насильника без зовнішньої допомоги їй дуже важко)
  5. Дитина має катастрофічно занижену самооцінку (при цьому характерні постійна переконаність у власній неповноцінності, у тому, що «ти гірше всіх». Внаслідок цього дитині важко добитися поваги навколишніх, успіху, спілкування його з однолітками утруднене.)
  6. У дитини розвивається  невгамовний емоційний голод та спотворюється формування  образу Я.
  7. Комплексне відставання у розвитку (від невеликого до значного);

Будь-який вид жорстокого поводження з дітьми веде до найрізноманітніших наслідків, але поєднує їх одне – збитки здоров’ю дитини чи небезпеку для її життя та психічного розвитку. З 100 випадків фізичного насильства над дітьми приблизно 1-2 закінчуються смертю жертви насильства. Потрібен час, щоб виправити наслідки насилля, але ще більше часу і зусиль потрібно для того, щоб залікувати сердечні рані, психіку дитини, що постраждала від виявів насильства. І якщо не приділити достатньої уваги дитині, не надати кваліфікованої допомоги з боку спеціалістів, то в майбутньому ми отримаємо не психічно здорову особистість, а людину з комплексними порушеннями з якими вже запізно буде боротися.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *