Деякі батьки, на щастя, навіть і не знають навіщо потрібен логопед в дитячому садку. А батькам дітей, які мають мовленнєві порушення, доводиться познайомитися з наукою логопедією і тісно співпрацювати з вчителем-логопедом. Які ж завдання виконує вчитель – логопед в дитячому садку і яку логопедичну роботу проводить?
Коли слід звертатись до логопеда:
якщо у дитини не з’явилось мовлення до 2 років або словник налічує не більше 10 слів;
коли дитина в 4 роки не вимовляє або неправильно вимовляє звуки;
коли дитина повторює перші звуки, склади багато разів (заїкається);
якщо дитина не запам’ятовує віршики, не може переказати казку, порушує структуру слів.
Що необхідно знати про групи для дітей з вадами мовлення при дошкільних закладах:
- Групи для дітей з вадами мовлення (логопедичні групи) при дошкільних навчальних закладах створюються органами державного управління освітою.
- В логопедичні групи зараховуються діти 4 – 5 – річного віку, які мають різні відхилення мовленнєвого розвитку.
- Обстеження дітей для зарахування їх в логопедичні групи проводиться такими спеціалістами: педіатром, отоларингологом, неврологом, психіатром, офтальмологом, хірургом (в разі потреби), логопедом, психологом.
- Медичні висновки подаються на розгляд обласної психолого-медико-педагогічної комісії для вивчення даних, яка направляє в логопедичні групи відповідно до діагнозу.
Висновок ПМПК – це той основний документ, на підставі якого,дитина направляється в логопедичну групу дошкільного навчального закладу.
Завдання вчителя – логопеда в дошкільному навчальному закладі:
– усунення різних мовленнєвих порушень дітей;
– створення єдиного корекційно – навчального простору;
– пропаганда логопедичних знань серед батьків, педагогів;
– інтегрування зусиль педагогів, дітей та батьків з метою корекції мовленнєвих порушень;
– створення предметно-розвивального середовища, яке стимулює мовленнєвий і особистісний розвиток дитини.
Завдання логопедичної роботи з дітьми дошкільного віку, що мають недоліки мовленнєвого розвитку:
– розвиток рухливості органів артикуляційного аппарату;
– розвиток фонематичних процесів;
– розвиток дрібної моторики;
– усунення вад звуковимови;
– збагачення словникового запасу;
– вдосконалення граматичної сторони мовлення;
– підготовка до навчання грамоти.
Форми роботи:
– фронтальні логопедичні заняття;
– індивідуальні логопедичні заняття;
– групова та індивідуальна робота з дітьми.
Форми взаємодії з батьками:
- Батьківські збори. Проводяться у вересні, січні, травні. На зборах вчитель-логопед знайомить батьків з нормативними документами, програмами, з досягненнями дітей та труднощами у корекційному процесі.
- Індивідуальні консультації вчителя-логопеда. В ході , яких батькам надаються індивідуальні поради щодо поліпшення мови або розвитку пізнавальних (психічних) процесів дитини.
- Поради логопеда в інформаційному осередку логопедичного кабінету та груп старшого дошкільного віку,які складаються з різноманітних професійних консультацій, порад, рекомендацій з матеріалів для практичного використання вдома та під час занять з дітьми.
- Анкетування батьків дозволяє уточнити стан їх зацікавленості у розвитку дитини, визначити їх потреби, з’ясувати чи задоволені вони корекційним процесом.
- “Домашні логопедичні зошити”, які складені для індивідуальної роботи з дітьми. Вони допомагають батькам закріпити набуті дитиною мовні навички та вміння. А логопеду здійснити аналіз розвитку кожної дитини і налагодити тісний взаємозв’язок між учасниками корекційного процесу.