Що потрібно знати про роботу учителя-логопеда та логопедичної групи

Деякі батьки, на щастя, навіть і не знають навіщо потрібен логопед в дитячому садку. А батькам дітей, які мають мовленнєві порушення, доводиться познайомитися з наукою логопедією і тісно співпрацювати з вчителем-логопедом. Які ж завдання виконує вчитель – логопед в дитячому садку і яку логопедичну роботу проводить?

 Коли слід звертатись до логопеда:

якщо у дитини не з’явилось мовлення до 2 років  або словник налічує не більше 10 слів;

коли дитина в 4 роки не вимовляє або неправильно вимовляє звуки;
коли дитина повторює перші звуки, склади багато разів (заїкається);

якщо дитина не запам’ятовує віршики, не може переказати казку, порушує структуру слів.

Що необхідно знати про групи для дітей з вадами мовлення при дошкільних закладах:

1. Групи для дітей з вадами мовлення (логопедичні групи) при дошкільних навчальних закладах створюються органами державного управління освітою.
2. В логопедичні групи зараховуються діти 4 – 5 – річного віку, які мають різні відхилення мовленнєвого розвитку.
3. Обстеження дітей для зарахування їх в логопедичні групи проводиться такими спеціалістами: педіатром, отоларингологом, неврологом, психіатром, офтальмологом, хірургом (в разі потреби), логопедом, психологом.
4. Медичні висновки подаються на розгляд обласної психолого-медико-педагогічної комісії для вивчення даних, яка направляє в логопедичні групи відповідно до діагнозу.

Висновок ПМПК – це той основний документ, на підставі якого,дитина направляється в логопедичну групу дошкільного навчального закладу.

Завдання вчителя – логопеда в дошкільному  навчальному закладі:

– усунення різних мовленнєвих порушень дітей;

– створення єдиного корекційно – навчального простору;

– пропаганда логопедичних знань серед батьків, педагогів;

– інтегрування зусиль педагогів, дітей та батьків з метою корекції мовленнєвих порушень;

– створення  предметно-розвивального середовища, яке стимулює мовленнєвий і особистісний розвиток дитини.

Завдання логопедичної роботи з дітьми дошкільного віку, що мають недоліки мовленнєвого розвитку:

– розвиток рухливості органів артикуляційного аппарату;

– розвиток фонематичних процесів;

– розвиток дрібної моторики;

– усунення вад звуковимови;

– збагачення словникового запасу;

– вдосконалення граматичної сторони мовлення;

– підготовка до навчання грамоти.

Форми роботи:

– фронтальні логопедичні заняття;

– індивідуальні логопедичні заняття;

– групова та індивідуальна робота з дітьми.

Форми взаємодії з батьками:

1. Батьківські збори. Проводяться у вересні, січні, травні. На зборах вчитель-логопед знайомить батьків з нормативними документами, програмами, з досягненнями дітей та труднощами у корекційному процесі.
2. Індивідуальні консультації вчителя-логопеда. В ході , яких батькам надаються індивідуальні поради щодо поліпшення мови або розвитку пізнавальних (психічних) процесів дитини.
3. Поради логопеда в інформаційному осередку логопедичного кабінету та груп старшого дошкільного віку,які складаються з різноманітних професійних консультацій, порад, рекомендацій з матеріалів для практичного використання вдома та під час занять з дітьми.
4. Анкетування батьків дозволяє уточнити стан їх зацікавленості у розвитку дитини, визначити їх потреби, з’ясувати чи задоволені вони корекційним процесом.
5. “Домашні логопедичні зошити”, які складені для індивідуальної роботи з дітьми. Вони допомагають батькам закріпити набуті дитиною мовні навички та вміння. А логопеду здійснити аналіз розвитку кожної дитини і налагодити тісний взаємозв’язок між учасниками корекційного процесу.