Формування харчової поведінки дитини | Лебединський ДНЗ (ясла-садок) «Ромашка»
browser icon
Ви використовуєте стару версію вашого браузера . Будь ласка, оновіть ваш браузер!
Використання застарілого браузера робить ваш комп'ютер вразливим. Для безпечнішої та швидшої роботи, будь ласка, оновіть ваш браузер зараз або спробуйте використати інший браузер.

Формування харчової поведінки дитини

Posted by on 11.09.2018

Почніть із себе

Немає ліпшого способу сформувати або скорегувати звички дитини, ніж демон­струвати бажану модель харчової поведінки на особистому прикладі. Пам’ятайте, що дитина повторює за батьками все, що бачить. Критичне мислення й усвідомле­ний підхід до харчування сформується протягом підліткового віку, однак до цього часу дитина ризикує набути стійку залежність від солодкої, жирної або калорійної їжі.

Дотримуйтеся режиму харчування

Дієтологи рекомендують розділяти прийоми їжі на 4-6 разів. Перерва під час при­йомів їжі для дитини не має перевищувати 4 години, бо в такому разі організм не отримує сигналу накопичувати поживні речовини «про запас» і ефективно витра­чає енергію. Наскільки суворим буде режим харчування, залежить від індивіду­альних особливостей дитини, її самопочуття і сімейних обставин. Проте надмірна увага до часу вживання їжі може призвести до додаткової стривоженості та зане­покоєння, що негативно впливає на апетит й ефективність засвоєння їжі.

Подавайте їжу в призначеному для цього місці

Зазвичай вживання їжі в домашніх умовах відбувається на кухні, де є стіл, стільці тощо. Однак у деяких родинах заведено накривати стіл у вітальні, при цьому ко­ристуватися столовим текстилем, вишуканим посудом і приборами. Також є сім’ї, які збираються поїсти у вітальні, але не заради естетики спільного прийому їжі, а щоб влаштуватися біля телевізора. Відповідно, від ставлення сім’ї до процесу прийому їжі й залежать харчові звички дитини.

Урізноманітнюйте раціон дитини

Не кожна сім’я може придбати дорогі сорти м’яса та риби. Проте всі мають змо­гу чергувати продукти харчування, доступні для будь-якого сімейного бюджету: м’ясо куряче й яловиче, рибу хек і мерлузу, субпродукти і мідії або інші морепро­дукти. Відмовтеся часто готувати для дитини одну її улюблену страву, ліпше за­пропонуйте спробувати щось нове. Завдяки цьому в дитини формуватиметься сма­кова цікавість. Також варто обговорювати структуру страви, її консистенцію, колір, аромат, історію та географію поширення. Усе це разом із вживанням їжі розширить словниковий запас і ерудицію дитини.

Подавайте страви та сервіруйте стіл естетично

Привабливо прикрашена ароматна страва в десятки разів інтенсивніше стимулює зони головного мозку, що активують механізми травлення. Оригінальність подачі може вмотивувати дитину спробувати новий продукт. Надалі дозволяйте їй брати участь в оформленні страв, адже це поліпшує естетичний смак і є виявом турботи про тих, для кого готують їжу.

Надайте дитині можливість самій визначати улюблені страви

Часто дитина змушена дотримуватися харчових звичок батьків і не має вибору. На­приклад, можливо їй і смакувала б гречана каша, але тато демонструє до цієї стра­ви відверту відразу. Навряд чи після негативного коментаря дитина поставиться до каші неупереджено. Тому варто надавати дитині можливість самостійно роби­ти вибір, прислухатися до власних уподобань. Вона має відчувати, що її думку та бажання враховують. У такому разі дитина почне поважати та сприймати вподо­бання інших людей, відстоювати власні погляди. Пропозицію вибору слід форму­лювати на основі додаткової альтернативи, коли основна страва є незмінною. На­приклад, кисломолочний сир — основна страва, а дитина отримує можливість обрати ягоди або фрукти, які до нього додадуть. Інший приклад — дитина само­стійно вирішує, в якому вигляді їстиме картоплю: як пюре або шматочками.

Не перегодовуйте дитину

Кладіть на тарілку невелику порцію їжі. Якщо дитина відчує, що ще голодна, вона попросить добавку. Так вона навчиться самостійно визначати міру ситості. Якщо ж на тарілці залишається їжа, а дитина відмовляється доїсти, то не варто змушувати її. Навіть якщо запасу з’їдених продуктів не вистачить для тривалого забезпечен­ня ситості, ліпше дозволити дитині самостійно регулювати цей процес. Зрештою, вона набуде досвіду ефективного накопичення необхідної кількості енергії. Такий стиль харчового виховання потребує відсутності вдома печива і цукерок, якими дитина може швидко поповнити запас калорій.

Не робіть із їжі винагороду

Солодкі «заохочення» можуть стати одним із каменів спотикання на шляху до фор­мування здорових харчових звичок. Дитина має отримувати солодощі разом з ін­шими стравами як невід’ємну частину свого раціону, а не як нагороду за особливі заслуги чи для відволікання від пустощів. Демонструйте дитині шанобливе став­лення до їжі і до тих, хто її приготував, однак не створюйте культ їжі.

Обговорюйте корисні та шкідливі властивості продуктів харчування

Дитина вивчає навколишній світ через спілкування з батьками. Якщо у неї є мож­ливість ставити запитання, чути відповіді і роздуми авторитетних дорослих, якщо дорослі стимулюють формування її власного критичного ставлення до різних пи­тань і тем, то на дитину не вплине ні «зомбування» рекламою, ні маніпуляції мар­кетингових технологій.

Формуйте адекватну харчову поведінку дитини методом гри

Для цього підходить формат рольової гри, зокрема «В кухаря» або «В кафе», а та­кож продуктивні види діяльності (малювання, ліплення тощо); тематичні інтерак­тивні бесіди з переглядом фото- і відеоматеріалів.

Хваліть дитину

Не забувайте заохочувати дитину похвалою навіть за незначне поліпшення її хар­чової поведінки. Підбадьорливе слово, на відміну від солодкої цукерки, потішить і зігріє душу дитини, при цьому збереже її тіло здоровим.

 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *